Відповідно до пункту 293.1 статті 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 статті 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати.
Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПКУ встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПКУ (абзац перший пункту 12.5 статті 12 ПКУ).
Крім того, у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (пункт 293.6 статті 293 ПКУ).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений статтею 293 ПКУ для відповідної групи таких платників єдиного податку (пункт 293.7 статті 293 ПКУ).
Рішення органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів на відповідній території платнику податку можна знайти на вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua) в рубриці «Рішення місцевих рад» розділу «Важлива інформація» або на вебпорталах регіональних контролюючих органів.
Крім того, платник податку має можливість з метою ознайомлення з рішеннями органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів звернутися до контролюючих органів за його місцезнаходженням або до відповідних органів місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 293.3 статті 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
2) 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, а також для електронних резидентів (е-резидентів) ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 пункту 293.3 статті 293 ПКУ.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 293.4 статті 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи у розмірі 15 відсотків:
1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 ПКУ;
2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу ХIV ПКУ;
4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);
5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ відповідно.
Водночас зазначаємо, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни до абзацу першого пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до яких з 01.08.2023 скасовано можливість для фізичних осіб- підприємців бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 відсотки від суми доходу.