По-перше, усі товари, які містять комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом, що реалізуються в Україні, повинні мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу.
Нагадаємо, що комп’ютерна програма – набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах) (ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»)
На офіційному сайті Уповноваженого із захисту державної мови зазначено, що «…будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму – від автомобіля до пральної машини чи електрокавоварки, повинен бути «локалізований» для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками…».
Недотримання такої вимоги має наслідки, визначені статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо реалізації товару неналежної якості, наприклад: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимога замінити товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
По-друге, усі інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, мають виконуватися державною мовою та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.
Звісно, поряд з версією інтернет-представництв, виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами, але такі версії за обсягом та змістом інформації не можуть перевищувати обсяг та зміст інформації, викладених у версії, що ведеться державною мовою.
Що стосується іноземних суб’єктів господарювання, які реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, то версія веб-сайту державною мовою повинна містити достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва.
Норма мовного закону щодо викладення версії інтернет-представництв державною мовою не поширюється на друковані засоби масової інформації, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою.
По-третє, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено двома новими видами правопорушень:
– Стаття 188-52 «Порушення закону щодо функціонування і застосування української мови як державної», міра санкції якої варіюється від попередження до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11 900, 00 грн);
– Стаття 188-53 «Невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови під час здійснення ним державного контролю за застосуванням державної мови», міра санкції якої встановлена від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700, 00 грн. – 3400,00 грн).
При цьому, протокол про правопорушення, передбачене вищевказаними статтями, складатимуть представники Уповноваженого із захисту державної мови, а розгляд справи про вчинення даних адміністративних правопорушень, здійснюватиме самостійно Уповноважений із захисту державної мови.
Джерело: https://biz.ligazakon.net