НБУ продовжив строки розрахунків за імпортом промислового обладнання до 270 днів

Національний банк України збільшив граничні строки розрахунків за операціями з імпорту окремих видів промислового обладнання зі 180 до 270 календарних днів. Про це повідомляє НБУ.

Рішення стосується насамперед імпорту складного металообробного та промислового устаткування, постачання якого часто потребує тривалого виробничого циклу, виготовлення під замовлення та складної логістики.

Зміни ухвалені постановою Правління Національного банку України від 15 вересня 2026 року № 103 та набули чинності 17 вересня 2026 року.

Якого обладнання стосуються зміни

Граничний строк розрахунків у 270 днів застосовуватиметься до імпортних операцій із товарами за такими кодами УКТ ЗЕД: 8455, 8457, 8458, 8459, 8460, 8461, 8462, 8463.

До цих товарних позицій, зокрема, належать:

  • прокатні стани;
  • оброблювальні центри;
  • токарні та інші металообробні верстати;
  • свердлильні, розточувальні та фрезерувальні верстати;
  • шліфувальне та полірувальне обладнання;
  • стругальні, довбальні та протяжні верстати;
  • преси;
  • машини та обладнання для оброблення металів і металокераміки.

Чому строки збільшили

Рішення ухвалене на підставі пропозицій Кабінету Міністрів України та за результатами консультацій із Міністерством економіки та довкілля України й експертами Міжнародного валютного фонду.

Необхідність продовження строків пов’язана з тим, що закупівля складного промислового обладнання часто передбачає тривалий період його виробництва, комплектації, транспортування, митного оформлення та введення в експлуатацію.

Попередній граничний строк у 180 днів у низці випадків не відповідав фактичній тривалості таких виробничих і логістичних циклів.

Що це означає для українських імпортерів

Збільшення строку до 270 днів дає підприємствам більше часу для завершення зовнішньоекономічних операцій без порушення валютного законодавства.

Очікується, що нові правила спростять імпорт складного технологічного обладнання та сприятимуть:

  • оновленню виробничих потужностей українських підприємств;
  • реалізації інвестиційних проєктів;
  • модернізації промислового виробництва;
  • закупівлі обладнання з тривалим циклом виготовлення та постачання.