Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб’єктів підприємництва», який повністю узгоджує критерії класифікації підприємств зі стандартами Європейського Союзу.
Законопроєкт модернізує підходи до визначення мікро-, малих та середніх підприємств (МСП) та усуває бар’єри, які через застарілі критерії обмежували доступ українського бізнесу до європейських програм підтримки.
Європейські критерії класифікації
Раніше компанії втрачали можливості залучати гранти, пільгові кредити та інвестиції, а також змушені були окремо підтверджувати свій статус для європейських партнерів. Водночас великі гравці штучно дробили бізнес, щоб користуватися пільгами для МСП.
Новий закон запроваджує три європейські критерії класифікації — кількість працівників, річний дохід та балансову вартість активів.
Пороги повністю відповідають стандартам ЄС:
- Мікропідприємство — до 9 працівників включно, до 2 млн євро доходу або активів
- Мале підприємство — до 49 працівників, до 10 млн євро доходу або активів
- Середнє підприємство — до 249 працівників, до 50 млн євро доходу або до 43 млн євро активів
Показники пов’язаних компаній підлягатимуть сумуванню, що зменшує можливості для формального дроблення бізнесу. Підприємства з державною часткою понад 25% після завершення воєнного стану втратять статус МСП з урахуванням перехідного періоду.
У результаті запроваджуються уніфіковані та прозорі правила для учасників ринку, а також відкривається доступ до інструментів підтримки ЄС.
Для українських компаній це означає визнання статусу МСП у межах Європейського Союзу, можливість участі в європейських програмах підтримки (зокрема грантових, кредитних, гарантійних, інноваційних та експортних), а також очікуване зростання попиту на державні програми підтримки в Україні орієнтовно на 5-20 млрд грн щороку. Реформа також спрямована на забезпечення рівних умов конкуренції, зокрема через обмеження доступу великих компаній до ресурсів, призначених для МСП.
У середньостроковій перспективі ці зміни мають системний вплив на економіку, зокрема через розширення інвестиційних можливостей, посилення інноваційної та експортної діяльності підприємств, а також узгодження національних підходів із європейськими стандартами в межах євроінтеграційних процесів.