10 жовтня представники Запорізької торгово-промислової палати та компаній — членів Палати долучилися до платформи «Діалог влади та бізнесу». Під час зустрічі експерти аналітичного центру ГО «Екосенс» представили дослідження потенціалу Запоріжжя у розвитку зеленої економіки в умовах повномасштабної війни та повоєнного відновлення.
Дослідження охоплює 2019–2024 роки. Автори систематизували статистичні дані щодо структури економіки, податкової бази, зайнятості та екологічного навантаження. Також здійснили порівняльний аналіз ситуації до початку повномасштабної війни та під час неї з урахуванням обмеження офіційної звітності у воєнний період.
Автори дослідження:
Денис Васильєв — експерт аналітичного центру ГО «Екосенс», експерт і співзасновник ГО «Центр розвитку бізнес-технологій та культури».
Андрій Карпенко — експерт аналітичного центру ГО «Екосенс», директор ГС «Запорізький кластер «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування».
Зелена економіка — економіка меншої вразливості
Автори наголошують: дослідження — це не прогноз, а рамка для ухвалення рішень в умовах високої невизначеності. Йдеться не про «екологію замість економіки», а про економіку стійкості, ефективності та конкурентоспроможності під час війни.
— Сьогодні перед підприємствами особливо гостро стоїть завдання працювати ефективніше: раціонально використовувати ресурси, зменшувати енергетичні витрати, модернізувати виробництво та підвищувати його стійкість. Але зелена трансформація — це не лише про економію. Це також нові можливості для бізнесу — такі як сучасні технології, інвестиції, відновлювана енергетика та нові напрями розвитку. Тож сьогодні важливо почути думку бізнесу та експертів, обговорити конкретні можливості та виклики й визначити, які рішення можуть допомогти підприємствам розвиватися, а нашому регіону — рухатися вперед, — зазначила, відкриваючи зустріч, заступниця голови Запорізької ОДА Оксана Матвіїшина.
За словами голови ГО «Екосенс» Тетяни Жавжарової, дослідження порушує питання майбутньої моделі економічного розвитку Запоріжжя.
— Зелена економіка — це не про абстрактну екологію і не просто про відновлювані джерела енергії. Йдеться про виживання. Запоріжжя має відійти від моделі енергоємної важкої промисловості, орієнтованої на виробництво сировини. Натомість перейти до того, що пропонує малий і середній бізнес, — більш гнучкої економіки, екологічно та локально орієнтованої, щоб отримати доступ до європейських ринків, — зазначила Тетяна Жавжарова.
Експерти створили матрицю рішень із трьома індексами: економічна вага сектора, його екологічний ризик і трансформаційний потенціал.
Промислове ядро: між економічною вагою та ризиками
Дослідження виявило так звану «дилему індустріального ядра». Велика промисловість Запоріжжя підтримує масштаб міської економіки, але водночас концентрує найбільші екологічні та воєнні ризики. Відмовитися від неї неможливо, проте й відновлювати за старими моделями не вийде. Потрібні тривалі проєкти модернізації та фінансові гарантії.
— «Зелена» логіка тут працює через дуже практичні бізнесові категорії: собівартість, енергоефективність, безперервність, керованість ризику, доступ до партнерів і капіталів. В умовах війни — це не надбудова над економікою, а спосіб зменшити кількість критичних залежностей у системі, — підкреслив Денис Васильєв.
Стратегія «двох швидкостей»
Для адаптації до умов війни та європейських стандартів експерти пропонують місту й бізнесу комбінований сценарій розвитку, який передбачає одночасну роботу у двох напрямах.
Швидкість № 1 — швидкий ефект. Ідеться про збереження робочих місць і локальних ланцюгів постачання. Серед першочергових кроків — базові заходи з енергоефективності, створення резервів, розвиток циркулярних сервісів, ремонт і швидка адаптація малого та середнього бізнесу.
Швидкість № 2 — довгострокова модернізація. Цей напрям передбачає облік вуглецевого сліду, підготовку до стандартів ЄС, формування проєктних пакетів для залучення інвестицій і страхування воєнних ризиків.
Обидва напрями мають розвиватися паралельно: невідкладні заходи допомагають підприємствам працювати в нинішніх умовах, а довгострокові рішення створюють підґрунтя для подальшого розвитку.
— Перша швидкість не замінює другу, а друга не може чекати завершення першої. Якщо сказати дуже коротко: перша швидкість дозволяє вистояти зараз, а друга — не втратити наше майбутнє. Їх не можна обирати — вони мають існувати в один момент, — зазначив аналітик.
П’ять пріоритетів і план на 90 днів
Серед визначених пріоритетів — абсолютна енергетична стійкість (нульовий пріоритет), розвиток зелених навичок (green skills), формування готових індустріальних пакетів і розвиток малого та середнього бізнесу як «модульної економіки».
Щоб надати стратегії практичного виміру, експерти запропонували компаніям покроковий план дій на найближчі 90 днів:
- Карта залежностей. Визначити 3–5 критичних чинників, без яких компанія не зможе працювати: енергія, логістика, персонал, постачальники, ІТ.
- Енергетичний baseline. Розрахувати критичне навантаження, втрати та резерви. Розділити те, що необхідне для виживання, і те, що можна оптимізувати.
- Три найбільші втрати. Визначити основні втрати енергії, матеріалів і часу. Починати з рішень, які мають найкоротший цикл повернення.
- Один ready-to-finance проєкт. Підготувати проєкт, який можна запропонувати для фінансування.
- Кадровий розрив. Визначити 2–3 компетенції, яких бракує команді, та знайти партнерів для швидкого навчання.
За словами Дениса Васильєва, результатом роботи протягом 90 днів мають стати не черговий стратегічний документ, а конкретні рішення й підготовлений до фінансування проєкт.
— Результат через умовні 90 днів — це не нова стратегія на полиці, а карта рішень і один підготовлений проєкт із відповідними KPI, прорахованими капітальними витратами та ризиками, який можна буде профінансувати через спецфонди або донорів. Не 20 ідей, а один читабельний для інвесторів проєкт, — резюмував Денис Васильєв.
Учасники «Діалогу влади та бізнесу» могли поставити запитання експертам та отримати повний текст дослідження.
Ознайомитися з дослідженням можна за посиланням: