Ведення товарного обліку є невід’ємною складовою бухгалтерського обліку, що ведуть юридичні особи, та обліку доходів та витрат, який ведуть фізичні особи-підприємці.
Товарно-транспортна накладна може підтверджувати факт транспортування, але не саму покупку чи її вартість, а також витрати на придбання.
ТТН не включені до переліку документів, що підтверджують походження товару.
Для цілей оподаткування відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПКУ платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування або податкових зобов’язань, на підставі, зокрема, первинних документів.
Відповідно до статті 1 розділу I Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
У частині другій статті 9 Закону № 996 визначено, які обов’язкові реквізити повинні мати первинні документи.
Первинні документи – це, наприклад, інвойси, контракти, платіжні доручення чи банківські виписки.
Згідно зі статтею 43 Митного кодексу України, походження товару підтверджується сертифікатом про походження товару, виданим уповноваженим органом країни-експортера, або іншими документами, визначеними міжнародними угодами.