Система Торгово-промислової палати України представлена на команди Міжнародного валютного фонду в Україні та керівників провідних бізнес-асоціацій, членів Української Ради Бізнесу, яка відбулась 31 березня 2026 року.
Під час зустрічі представники бізнес-спільноти поділились баченням бізнесу щодо ініціатив Кабінету міністрів у податковій сфері, урядових програм підтримки а також думками щодо необхідних змін для відновлення економіки та покращення бізнес-клімату в країні з урахуванням геополітичних змін у світі.
Представники бізнес-спільноти подякували МВФ за важливі пункти Меморандуму економічної та фінансової політики, зокрема щодо призначення голови Митниці, необхідності знайти рішення щодо податкового режиму для міжнародних посилок, розробки механізму оподаткування доходів, декларованих через цифрові платформи.
У контексті останніх на часі законодавчих ініціатив Уряду представники бізнес-спільноти надали позитивну оцінку аналітичному підходу Державної Регуляторної Служби, яка на початку року проаналізувала законопроєкт Міністерства фінансів, провела альтернативну оцінку розрахунків та винесла обгрунтоване рішення щодо відмови у погодженні неякісного, на думку представників бізнес-спільноти, законопроєкту. На думку представників бізнесу, підсилення незалежності ДРС стане дієвим запобіжником для потрапляння до зали Парламенту неналежним чином підготовлених законопроектів, які базуються на неякісних розрахунках впливу.
Окрему увагу було приділено впровадженню ПДВ для більшої кількості платників податків, зокрема для ФОП. Питання є резонансним, саме зараз тривають палкі дискусії з обговорення ефективності і своєчасності його запровадження. Як аргумент на користь введення ПДВ для ФОП наводяться порівняння України з європейськими країнами, оскільки Україна обрала європейський вектор руху. Представники бізнес-спільноти зазначили що подібні трансформації є складними і мають передбачати перехідні періоди, які дозволять бізнесу адаптуватись до змін.
Учасники дискусії поділились думками щодо доцільності програм підтримки, які останнього часу генерує Уряд, та надали оцінку їх доцільності та ефективності. Витрачання коштів державного бюджету у період їх гострої нестачі без оцінки доцільності таких витрат, без прицільного визначення категорії отримувачів, які дійсно потребують підтримки – відбувається одночасно з ініціативами зі збільшення податків, що створює політико-економічний дисбаланс. Такі дії формують у бізнес-спільноти та громадянського суспільства враження про непередбачуваність і ірраціональність економічної політики держави. Бізнес може сприймати лояльно складні фіскальні рішення, але лише у випадку, якщо держава ефективно і прозоро використовує вже наявні ресурси. У період обмежених ресурсів пріоритетом має бути раціональне, прозоре та адресне використання коштів. Без цього будь-які ініціативи щодо збільшення податків підривають довіру бізнесу, погіршують інвестиційний клімат і не створюють передумов для сталого економічного розвитку.
Обговорюючи механізми, які сприятимуть зміцненню економіки у регіонах, учасники дискусії звернули увагу на важливість впровадження національної політики кластеризації на регіональному рівні та визначили потреби у розширенні та пріоритетності інструментів підтримки кластерів, урядовому лідерстві та зміцненні всіх інституцій для підтримки кластерів.
За підсумками дискусії представники МВФ та представники бізнес-асоціацій домовились про подальшу системну співпрацю та регулярні зустрічі щодо обміну думками з пріоритетних для економіки України питань.