23542351

Таможенный брокер

Бізнес - консультація

За якою формою декларації необхідно задекларувати доходи, отримані у минулому році?

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1395 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (із змінами та доповненнями).

Положеннями Інструкції визначено, що фізична особа - платник податку подає декларацію за звітний податковий період в установлені Кодексом строки до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в органі державної податкової служби).

Чи можливо надати Податкову декларацію про майновий стан і доходи поштою?

Згідно з положеннями Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, декларація подається до органу державної податкової служби в один із таких способів на вибір платника податку:

- особисто платником податку або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі у порядку, визначеному законодавством.

В який терміни надається Податкова декларацію про майновий стан і доходи?

Фізична особа - платник податку подає декларацію за звітний податковий період в установлені Кодексом або законом строки до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в органі державної податкової служби).

Податковим кодексом України встановлені такі строки подання декларації:

- фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб надають декларацію за звітний податковий рік до 1 травня року, що настає за звітним;

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність надають декларацію за звітний податковий рік до 1 травня року, що настає за звітним;

- фізичні особи – підприємці, які здійснювали у звітному році підприємницьку діяльність за «загальною» системою оподаткування надають податкову декларацію про майновий стан і доходи протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року;

- фізичні особи, які бажають скористатися правом на нарахування податкової знижки надають річну податкову декларацію включно по 31 грудня наступного за звітним податкового року.

У разі якщо підприємство здійснило попередню оплату вартості товару до реєстрації платником ПДВ, а товар отримано після реєстрації платником ПДВ чи включаються до складу витрат суми ПДВ, сплачені у складі ціни такого товару ?

Підпунктом 139.1.6 статті 139 ПКУ зазначено, що не включаються до складу витрат суми податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

Для платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Оскільки придбання товарів (робіт, послуг) на умовах попередньої (авансової) оплати здійснювалось суб’єктом господарювання до його реєстрації платником податку на додану вартість (коли він не мав права на податковий кредит з податку на додану вартість по сплачених сумах податку), то витрати, пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг), з урахуванням сум податків на додану вартість, сплачених у складі ціни цих товарів (робіт, послуг), мають визнаватися витратами за правилами, встановленими п.138.4 або п.138.5 статті138 ПКУ (в залежності від напрямку їх використання).

Чи необхідно суб’єкту підприємству, який планує здійснення зовнішньо-економічної діяльності реєструвати довідку про відсутність у нього валютних цінностей та майна за межами України?

Спільним листом Національного банку України та Міністерства доходів і зборів України від 28.10.2013 № 22-394/7/99-99-22-03-01-17/28-311/19777 «Про скасування листа» відкликано та скасовано спільний лист НБУ від 09.01.1998 № 13-226/53-188, Державної податкової адміністрації України від 09.01.1998 № 206/10/22-0117, Державної митної служби України від 12.04.1998 № 11/3-247 «Щодо подання Декларації про валютні цінності та майно», яким було установлено механізм реалізації положень ст. 9 Декрету КМУ від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та ст. 1, 2 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» шляхом реєстрації контролюючими органами виданих суб’єктами господарювання довідок про відсутність у них за межами України валютних цінностей та майна, а також було установлено форми зазначеної довідки і журналу їх обліку та передбачено, що після реєстрації контролюючими органами зазначені довідки є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських операцій з валютними цінностями або здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, після 28.10.2013 року законодавством не передбачено подання суб’єктами господарювання та реєстрація контролюючими органами довідок про відсутність у них за межами України валютних цінностей та майна.

Підприємство придбало нематеріальний актив. З якого періоду необхідно нараховувати амортизацію на такий нематеріальний актив?

Відповідно до підпункту 145.1.1 статті 145 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у підпункті 145.1.5 статті 145 ПКУ. Облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним з об’єктів, що входить до складу окремої групи.

Витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених р. II ПКУ (пункт 138.2 статті 138 ПКУ).

Згідно з пунктом 29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом МФУ від 18.10.1999 №242, нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот. Суму нарахованої амортизації підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і накопиченої амортизації нематеріальних активів.

Пунктом 146.3 статті 146 ПКУ визначено, що амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об’єктом визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації.

Отже, нарахування амортизації об’єкта нематеріальних активів починається з місяця, наступного за місяцем введення його в господарський оборот, тобто за місяцем, в якому визнано цей об’єкт активом (зараховано на баланс).

Які терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями у сфері зовнішньо-економічної діяльності?

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (зі змінами та доповненнями), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Докладніше

Запорізький Міжнародний Інвестиційний Форум
Запорізький виставковий центр "Козак-Палац"
Експертні послуги On-line у Запорізькій ТПП
Оформлення карнетів АТА у Запорізькій ТПП
tppbizedu4
Без назви 1
ukenfrdeites

Інформаційні партнери

Запорізька торгово-промислова палата

   Графік роботи:

  • Понеділок - Четвер з 8.30 до 17:30
  • П'ятниця з 8.30 до 16:30

   69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 4



Тел./Факс: +38 (061) 213-50-24 , +38 (061) 233-26-54

E-mail: cci@cci.zp.ua 

 

 

 

Бердянське невідокремлене відділення ЗТПП

   71108, м. Бердянськ, пр. Східний, 102

Тел./Факс: (06153) 55-220, 55-403



Мелітопольське невідокремлене відділення ЗТПП

   72311 м. Мелітополь, пр. Б. Хмельницького, 67

Тел. (0619) 43-03-43 

 

 

Стати членом палати

Послуги ЗТПП

Оренда конференц - залів

Реклама на сайтах ЗТПП