23542351

Таможенный брокер

Податок на додану вартість

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ безоплатне постачання товарів/послуг та як виписується в такому випадку податкова накладна?

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому згідно із п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ до продажу (реалізації) товарів також належать операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до п. п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

3 метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Пунктом 17 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071 (далі - Порядок № 1379) у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із звичайних цін і перевищує суму постачання товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, тобто звичайна ціна перевищує фактичну, продавець виписує дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, другу - на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною. У податковій накладній, яка виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку № 1379. Така податкова накладна покупцю не надається, усі примірники таких податкових накладних зберігаються у продавця.

Такий порядок виписки податкових накладних застосовується і в разі, якщо база оподаткування визначається виходячи із звичайних цін:

збільшених на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу процентного векселя. При цьому до податкової накладної, виписаної на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, включається і сума вказаних процентів;

безоплатно поставлених товарів/послуг (12 - Виписана на вартість безоплатно поставлених товарів/послуг, обчислену виходячи з рівня звичайних цін).

Враховуючи зазначене операція з безоплатного постачання товарів/послуг є об’єктом оподаткування ПДВ у разі, якщо місце постачання таких товарів/послуг розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

У разі здійснення такої операції платник податку постачальник виписує податкову накладну на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною, та вказує в ній обсяг постачання на рівні звичайної ціни товару/послуги і загальну суму ПДВ, розраховану за основною ставкою. При цьому така податкова накладна покупцеві не надається і зберігається у такого платника податку - постачальника.

Який порядок обліку суми ПДВ, на яку за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючим органом встановлено заниження платником податку заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ?

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення таких розрахунків встановлено ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Перелік платників ПДВ, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ та відповідно не подають Розрахунок суми бюджетного відшкодування, визначений п. 200.5 ст. 200 ПКУ.

Підпунктом «а» п. 200.14 ст. 200 ПКУ встановлено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення за формою «В2», в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування.

У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п. 200.6 ст. 200 ПКУ у зменшення податкових зобов’язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Підпунктом 4.6.7 п. 4.6 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228, визначено, що рядок 21.3 податкової декларації з ПДВ передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від’ємного значення, який (для декларації з позначкою «0110» - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Таким чином, оскільки сума заниженого бюджетного відшкодування не може бути відображена ні в рядку 23.1, ні в рядку 23.2 податкової декларації з ПДВ з відповідною позначкою «0110», то відповідно на таку суму зменшується значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ, яке зі знаком «-» відображається в рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ в податковому періоді, в якому отримано повідомлення-рішення за формою «В2». Зазначена сума заниженого бюджетного відшкодування підлягає перенесенню до картки особового рахунку платника податку і в подальшому ця сума (за умови підтвердження документальною перевіркою правомірності її декларування) приймає участь у погашенні податкових зобов’язань з ПДВ такого платника податку в порядку календарної черговості виникнення таких переплат.

Яким чином платнику податку у податковій декларації з ПДВ та в розшифровці податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів відобразити включення до податкового кредиту суми ПДВ за заявою зі скаргою на постачальника?

Згідно з п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (далі – Порядок), обсяги придбання з ПДВ товарів/послуг з метою їх подальшого використання в межах господарської діяльності платника податку включаються до відповідного рядка Розділу ІІ «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ з відповідною позначкою («0110»/«0121»– «0123»/«0130»/«0140»).

Згідно із п. 13 Розділу ІІІ Порядку у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних. Так, у складі податкової декларації повинні подаватися, зокрема, розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ (Д5)) (далі – Розшифровка) та заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (до податкової декларації з ПДВ з відповідною позначкою «0110»/«0121 – «0123»/«0130»/«0140») (далі – Заява).

У разі подання разом з податковою декларацією Заяви платник податку при заповненні реєстру виданих та отриманих податкових накладних у графі 5 Розділу ІІ обов’язково повинен зазначити «ЗП» та при заповненні Розшифровки повинен в графі 2 Розділу ІІ «Податковий кредит» вказати – індивідуальний податковий номер постачальника, щодо якого подано Заяву, а в гр. 3 вказати період, у якому податкова накладна мала бути виписана постачальником та за який подано заяву до декларації.

Чи має право фізична особа підприємець - платник ПДВ, що здійснює вантажні перевезення, на формування податкового кредиту з ПДВ при придбанні ПММ та отриманні послуг з ремонту вантажних автомобілів, якщо цей автомобіль оформлено на дану фізичну особу (без позначки СПД) або не є його власністю?

Загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентується ст. 198 Розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

 Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, до податкового кредиту фізичної особи – суб’єкта господарювання, платника ПДВ, який здійснює вантажні перевезення, можливе включення сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку з придбанням пально-мастильних матеріалів та отриманням послуг з ремонту вантажних автомобілів, за умови використання таких товарів і послуг в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності, наявності їх документального оформлення та підтвердження відповідних витрат та відображення їх в бухгалтерському та податковому обліку.

Чи потрібно здійснювати коригування податкових зобов’язань постачальником, якщо при отриманні покупцем товарів встановлено їх нестачу?

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Правові наслідки порушення умови договору щодо кількості товару регламентовані ст. 670 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ (далі - ЦКУ). Відповідно до ч. 1 цієї статті, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

При цьому на виконання ч. 1 ст. 688 ЦКУ покупець зобов’язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі- продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, — в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

 У разі невиконання покупцем цього обов’язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов’язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Згідно з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 р. V ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

 Таким чином, якщо при отриманні покупцем товарів встановлено їх нестачу понад норми природного убутку та повідомлено про це постачальника, то постачальник таких товарів має скласти розрахунок коригування до відповідної податкової накладної та направити його покупцю, якщо визнає претензію покупця щодо такої нестачі та не прийме рішення про передання кількості товару, якої не вистачає. На підставі підписаного обома сторонами розрахунку коригування постачальник товарів має право відкоригувати податкові зобов’язання,а покупець - податковий кредит.

Який порядок відображення в податковій накладній сум податків та зборів, які не включаються до бази оподаткування ПДВ, але включаються до ціни товарів/послуг?

Згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв’язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071, у податкової накладної передбачено зазначати базу оподаткування, суму ПДВ та загальну суму з ПДВ, що підлягає сплаті за такою податковою накладною.

Таким чином, суми податків, зборів, що включаються до ціни поставлених товарів/послуг, але не включаються до бази оподаткування ПДВ таких товарів/послуг, в податковій накладній не зазначаються, а тому в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 № 1340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.02.2013р. за № 201/22733, не відображаються 

Право банку на податковий кредит у разі отримання заставного майна у власність

У разі отримання заставного майна у власність від суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних чи фізичних осіб), які є зареєстрованими платниками податку на додану вартість, банк має можливість сформувати податковий кредит за такою операцією на підставі отриманої від платника податку податкової накладної.

У разі отримання заставного майна у власність від фізичних осіб або суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних чи фізичних осіб), які не є зареєстрованими платниками податку на додану вартість, банк не має підстав для формування податкового кредиту по таких операціях.

Детально про ці та інші питання щодо особливостей оподаткування ПДВ з постачання банками заставного майна дізнайтеся в Узагальнюючій податковій консультації щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість з постачання банками заставного майна, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.11.2013  № 700.

Запорізький Міжнародний Інвестиційний Форум
Запорізький виставковий центр "Козак-Палац"
Експертні послуги On-line у Запорізькій ТПП
Оформлення карнетів АТА у Запорізькій ТПП
tppbizedu4
ukenfrdeites

Інформаційні партнери

Запорізька торгово-промислова палата

   Графік роботи:

  • Понеділок - Четвер з 8.30 до 17:30
  • П'ятниця з 8.30 до 16:30

   69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 4



Тел./Факс: +38 (061) 213-50-24 , +38 (061) 233-26-54

E-mail: cci@cci.zp.ua 

 

 

 

Бердянське невідокремлене відділення ЗТПП

   71108, м. Бердянськ, пр. Східний, 102

Тел./Факс: (06153) 55-220, 55-403



Мелітопольське невідокремлене відділення ЗТПП

   72311 м. Мелітополь, пр. Б. Хмельницького, 67

Тел. (0619) 43-03-43 

 

 

Стати членом палати

Послуги ЗТПП

Оренда конференц - залів

Реклама на сайтах ЗТПП

 

 

 

 

 

 

Rss Feed Cci.zp.ua